Tag Archives: #релігія та вірування

Республіка Дракона – Ребекка Кван, 2019

Друга частина циклу “Макова війна” (відгук на першу книгу тут) вийшла під назвою “Республіка Дракона” (The Dragon Republic). І вона мені сподобалась, і не сподобалась водночас.

Війна скінчилась завдяки Рін та її дару. Але Рін не може змиритися зі внутрішнім болем: почуттям провини, втрати Алтана, боязні самої себе. Тому все, що вона хоче – це помститися Імператриці. Та для цього їй потрібні союзники. Так Рін знову занурюється у нову війну: Республіки проти Імперії.

Чесно кажучи, першу частину книги мені було нудно читати (а це на хвилиночку понад 400 сторінок!). Ці політичні ігри, описи флоту, битви, самостраждання Рін не викликали в мене ніяких емоцій. А от останні 30-40% були захопливими. А фінал – взагалі приємно здивував (за що я і поставила 4 зірки з 5).

Continue reading Республіка Дракона – Ребекка Кван, 2019

Макова війна – Ребекка Кван, 2018

“War doesn’t determine who’s right. War determines who remains.”  (с)

Я багато чула дуже гарних відгуків на книгу «Макова війна» (The Poppy War), та цикл в цілому, китайсько-американської письменниці Ребекки Кван. Тому я зберігала цю історію на темні часи, щоби порадувати себе гарним та захопливим сюжетом. І війна росії з моєю державою — саме ті темні часи (хоча я думала не про такі чорні часи), коли настав час цього твору.

Отже, Рін — бідна сирота, перед якою майорить не дуже щасливе майбутнє, а саме одруження с огидним, але впливовим чоловіком. Щоб запобігти цьому дівчина намагається скласти загальноімперський іспит Кедзю. Докладаючи надзусилля, їй вдається зробити це. Але як виявилось вступити до військової академії не так важко, як залишитися там. Діти багатих та впливових сімей, вчителя, які зневажають таких як Рін, невміння битися (на відміну від інших учнів) створюють дівчині величезні проблеми. Кожного дня вона протистоїть всім та всьому, продовжуючи виборювати своє місце в академії. Так її помічає дивний, якщо не сказати йоб*тий учитель, який стає її наставником, відкриваючи Рін світ шаманів та богів.
Та Рін не встигає довчитися як починається війна…

Continue reading Макова війна – Ребекка Кван, 2018

Білий попіл – Ілларіон Павлюк, 2018

Твоя совість ось-ось прокинеться. Ласкаво прошу до пекла… (с)

Як я писала у відгуці на “Аркан вовків” Павла Дерев’янко, література розвивається тільки тоді, коли зʼявляються книжки різних жанрів на будь-який смак: від фентезі до трилерів. Саме тому я радію, коли мені трапляються українські твори НЕ романи. Так я розумію, що українська література активно розростається, як якістю, так і кількістю.

Беручи книгу “Білий попіл” Ілларіона Павлюка, я нічого не знала про неї: ні про що вона, ні її жанр. Тільки те, що Павлюк – гарний письменник. Тому я була приємно вражена, коли зрозуміла, що це містичний детектив, сюжет якого розгортається у 19 столітті.

Continue reading Білий попіл – Ілларіон Павлюк, 2018

Girl power: “Мизери” и “Кэрри” Стивена Кинга

Так получилось, что во время карантина из-за коронавируса я прочитала 2 книги Стивена Кинга подряд. Когда же его ещё читать, как не в самое эмоционально нестабильное время? :) Логично, конечно же, было почитать “Сияние”

но увы его я уже читала.
Поэтому я прочитала 2 других романа: “Кэрри” и “Мизери”. Объединяет их тематика “girl power”, то есть сильный слабый пол) Две героини – Керри и Энни Уилкс ввели в ужас не одного мужчину в своей жизни ;)

Итак.

Continue reading Girl power: “Мизери” и “Кэрри” Стивена Кинга

Чудо – Эмма Донохью, 2016


Каждый человек – вместилище тайн. (с)

Я – агностик, поэтому я ни в чем не уверенна. Нет доказательств, что Бог существует. Так как и нет доказательств, что Он не существует. Поэтому я допускаю мысль, что есть вероятность, что Бог может существовать (хотя я в это и не верю). Тоже самое касается теории, что мы живем в Матрице или нами правят люди-ящеры.

Вот поэтому я всегда настороженно отношусь к книгам на религиозную тему. Я боюсь перекоса в одну сторону или в другую. Но очень часто прочитанные мной книги на эту тему были глубокими и психологически раскрытыми. Ведь главное в них не религия, а сами люди.

Поэтому я с опаской взялась за роман “Чудо” (The Wonder) ирландской писательницы Эммы Донохью. Про авторку я знаю немного, а только что по её книге “Комната” снят оскароносный одноименный фильм. Но совершенно зря я боялась, так как “Чудо” мне понравился. Это захватывающий роман с тонким и глубоким психологизмом. Он поднимает интересные и неоднозначные вопросы.

Continue reading Чудо – Эмма Донохью, 2016