Архів теґу: #соціально-психологічний роман

Одержимість – А.С.Баєтт, 1990

XX ст, Відгуки, , , , ,

Літа в нас за дверима Таємниця.(с)

Я прочитала роман “Одержимість” А.С. Баєтт пару місяців тому і все ще під враженням від нього. Я настільки від нього в захваті, що все ще не можу підібрати слова, щоб описати його. До того ж ця книга така багатошарова, багатосенсова, що я навіть не знаю з чого почати, адже кожна тема варта обговорення.

Тому це буде моє намагання хоч трохи розповісти вам про “Одержимість”, щоб ви її купили, а ще краще – прочитали) Коли будете купляти цей роман, то захопіть одразу і “Книгу для дітей”, бо вона не менш крута!

Отже,
1986. Молодий текстолог Роланд Мітчел, який досліджує життя та творчість відомого вікторіанського поета Рендольфа Генрі Еша, знаходить в одній з його книг чернетку романтичного листа. Він разом з іншою літературознавицею Мод Бейлі намагається зʼясувати, хто ж ця таємнича жінка, якій Еш пише. Починається розслідування, яке змінює і самих героїв, і уявлення про поета та його життя.

Продовжувати читання Одержимість – А.С.Баєтт, 1990 →

Двійник – Жузе Сарамаґу, 2002

Відгуки, Сучасна література, ,

Що ж це діється, що діється… (с)

Моєю першою книгою, яку я прочитала після перерви, став роман “Двійник” Жузе Сарамаґу. Це вже 5 книга, яку я читаю у португальського автора. І він все ще мені подобається)

Сюжет супер простий: головний герой – сіренький учитель історії дізнається, що в нього є двійник. Цей двійник живе в його місті, має таке ж тіло, такий же голос, навіть шрами. І це трохи зводить з розуму героя.

 Одразу мене підкупив гумор, а точніше іронія автора. Особливо мені сподобались довгі діалоги здорового глузду в голові героя. Вони просто чудові. Думаю, багато хто впізнає себе)

Продовжувати читання Двійник – Жузе Сарамаґу, 2002 →

Близькості – Кеті Кітамура, 2021

Відгуки, Сучасна література,

Чесно кажучи, я не дуже хотіла читати роман “Близькості” Кеті Кітамури. Я майже не бачила гарних відгуків, тому нічого не очікувала від нього: не поганого, не хорошого. Але чого не зробиш заради позняківського книжкового клубу, дівчата привіт!

Ну шо ж, так і сталося – книга пройшла повз мене. В мене жодних думок, жодних емоцій, лише маленьке незадоволення фіналом.

Головна героїня працює в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі перекладачкой-синхроністкою. Вона переїхала сюди з Нью-Йорка, тому не почуває себе затишно в цьому новому для неї місті. Вона не почуває себе затишно на роботі, адже перекладає для експрезидента африканської країни, якого звинувачують в геноциді власного народу. Вона не почуває себе затишно в стосунках з чоловіком, який наче намагається розлучитися з дружиною…

Продовжувати читання Близькості – Кеті Кітамура, 2021 →

Дім на краю світу – Майкл Каннінґем, 1990

XX ст, Відгуки, ,

— За нове покоління. Хай їм щастить. (с)

А що мені справді треба, так це зрозуміти, що зі мною сталося. Чому я не можу жити своє життя? (с)

Обожнюю книжки, під час читання яких ти постійно думаєш, яка ж класна книжка. Так у мене було з “Дім на краю світу” (A Home at the End of the World) американського письменника Майкла Каннінґема. А все чому? Бо я обожнюю психологічні романи. Де на першому плані не сам сюжет, а саме психологізм героїв. Коли ти копаєшся в головах і душах героїв. І відчуваєш захват від авторського мистецтва розуміти людей. Тому “Дім на краю світу” прям на 100% моя книга.

Якщо ви ще не читали анотацію, то і не читайте, адже вона спойлерить події, які відбудуться десь на 60-70% книги. Хоча таку книгу і важко заспойлерити, бо нагадую, сюжет тут не головний.

Якщо описати коротко, то цей роман про 3 людей: Джонатана, Боббі і Клер. В якийсь момент життя вони починають жити разом в одній квартирі в Нью-Йорку. І, як розумієте, це до чогось приводить.

Продовжувати читання Дім на краю світу – Майкл Каннінґем, 1990 →

Крудо – Олівія Ленґ, 2018

Відгуки, Сучасна література, , , ,

“Крудо” – це частково автобіографічний роман британської письменниці Олівії Ленґ, а частково життя американської письменниці Кеті Акер. Написаний він у жанрі потік свідомості, де героїня думає про все і ні про що конкретно. 

Хоч книга і тоненька, але текст концентрований. Тому ті, хто бурчить, що це не роман, а оповідання, не хвилюйтесь, тут всього вистачає: і розвитку персонажів, і роздумів про сучасне життя з твітером, і страху перед майбутнім через політичні події, і пошуку себе (або краще сказати втечі від себе).

Про що ж книга? ЇЇ можна описати цитатою з самого тексту:

2017 рік, вогонь і фашизм, вона ніколи її не забуде, свою першу пору у шлюбі, пізнє пробудження в доросле життя, саме тоді, коли світ гасить світло й лягає спати.

Продовжувати читання Крудо – Олівія Ленґ, 2018 →