Tag Archives: #соціально-психологічний роман

Будденброки. Занепад однієї родини – Томас Манн, 1901

Якийсь час я вважала, що тільки класика заслуговує моєї уваги. Адже там розкривають вічні питання. А ось сучасна література – це щось поверхневе та одноразове. Тому читала тільки книжки 19-20 століття. Зараз це змінилось. Майже все, що я читаю це сучліт. Тому роман “Будденброки. Занепад однієї родини” – це більш виняток для мене.

Почну зі зізнання: німецька класична література XIX –XX століття з Томасом Манном, Францем Кафкой, Германом Гессе та іншими пройшла повз мене. Саме тому я вирішила змінити це, вибравши один з найкращих романів того періоду, власне “Будденброки” самого Томаса Манна. І мені сподобалось. Я очікувала, що книжка буде читатися важко та довго. Проте ні, все було чудово, правда з маленькими але…

Continue reading Будденброки. Занепад однієї родини – Томас Манн, 1901

Місто дівчат – Елізабет Ґілберт, 2019


Іноді так багато часу минає, поки нарешті щось зрозумієш. (с)

Я свідомо уникала романи американської письменниці Елізабет Ґілберт. Через мега популярність її книжки «Їсти, молитися, кохати», я вважала авторку “попсою”, яка не варта моєї снобської уваги. Але в якийсь момент багато поважних людей почали хвалити її останній твір “Місто дівчат” (City of Girls). Тому я все ж таки вирішила дати шанс і прослухала книжку в аудіоформаті. І зовсім не пожалкувала, адже роман цілком достойний.

1940 рік. 19-річна Вівіан Морріс приїздить до Нью-Йорку після того, як її вигнали з жіночого коледжу. Батьки не змогли винести сором за це, тому відправили дівчину до її тітки. Тітка Пег – власниця невеличкого театру на Мангеттені. Так Вівіан опиняється в центрі богемного театрального життя. Вистави, зірки, вечірки, алкоголь, закоханість, секс захоплюють дівчину. Але війна з кожним днем все ближче і ближче.

Continue reading Місто дівчат – Елізабет Ґілберт, 2019

Де ж ти дівся, світе мій прекрасний? – Саллі Руні, 2021

…хай куди я поїду, а ти зі мною, і він зі мною, і поки ви обоє живете, світ для мене прекрасний. (с)

Книжки ірландської письменниці Саллі Руні (“Нормальні люди” та “Розмови з друзями”) асоціюються у мене з меланхолією. Вони викликають якийсь сум, тугу та відчуття самотності. Усі герої нещасні, депресивні, в пошуках чогось: сенсу, щастя, кохання, себе. І виникає відчуття, що вони нещасні не через якісь обставини чи вони щось пережили, а наче самі по собі. Розумні, чутливі, молоді люди, які можуть обговорювати марксизм, мистецтво та соціальні проблеми, але не можуть дати собі ради. Вони наче не належать цьому світові, тому ось це безосяжне відчуття самотності.

Новий роман авторки “Де ж ти дівся, світе мій прекрасний?” (Beautiful World, Where Are You) не став винятком. У ньому наявні все ті ж герої: розумні, молоді люди, які дуже нещасні. Тому ця книжка викликала знайомий вир емоцій: сум, жаль, зацікавленість, тугу, а також злість, безвихідь та роздратування. Але кінець приніс полегшення, навіть промінець малесенького щастя. І знову ж, як і попередні твори Саллі Руні.

Continue reading Де ж ти дівся, світе мій прекрасний? – Саллі Руні, 2021

Благоволительки – Джонатан Літтел, 2009

Одразу попереджу, що буде дуже довгий текст…

Після різанини армії рф у Бучі, де було закатовано тисячі цивільних людей, зґвалтовано сотні жінок, дітей, літніх людей, у мене крутилося лише одне питання “ЯК?”. Як це трапилось? Невже в армії рф лише садисти? Як у цих покидьків можуть бути сімʼї, дружини, діти? Як таке чисте зло може існувати в сучасному суспільстві?

Саме тому я вирішила почитати книгу “Благоволительки” (The Kindly Ones) французько-американського письменника Джонатана Літтела. Адже вона про колишнього офіцера СС, який не з чуток знає, що таке війна та зло. Так, я знаю, що це фікшн, але автор доклав багато зусиль, щоб його написати. Він приїздив до України, провів багато часу в архівах, читаючи історичні документи, досьє, статті. Саме тому ця книга сповнена історичними фактами: іменами реальних постатей, описами подій, ландшафтними деталями, цифрами та іншими нюансами. Багато істориків хвалять письменника за історичну точність та правдивість. Джонатан Літтел навіть отримав Гонкурівську премію за цей твір.
Щодо подій в Україні я напишу трохи нижче.

Continue reading Благоволительки – Джонатан Літтел, 2009

Девушка в переводе – Джин Квок, 2010

Бытует теория, что книги сами нас находят. И что-то в этом есть. У меня не раз были ситуации, когда нужно было принять важное решение, в котором сомневаюсь, и именно в этот день мне в руки попадали книги, герои которых были в похожем положении. И я могла увидеть к какими последствиям привели их решения. Иногда это помогало не наделать глупостей в жизни.
А бывает ты просто задумаешься о чём-то или обсуждаешь какой-то вопрос с друзьями, и тебе попадает книга именно на эту тему.

Вот так сидя за кухонным столом, попивая вино, моя подруга поделилась  со мной почему она осознанно разорвала свои отношения с человеком, которого очень любила.
И в этот же вечер, придя домой, я начинаю читать “Девушка в переводе” (Girl in Translation) Джин Квок, где главная героиня в похожей ситуации должна сделать свой выбор.

Continue reading Девушка в переводе – Джин Квок, 2010