Архів категорії: Відгуки

Інститут – Стівен Кінг, 2019

Великі події обертаються на малих шарнірах. (с)

В якийсь момент стало модно сприймати Стівена Кінга як автора легкого чтива. Скоріш за все, за його працьовитість, адже не кожен письменник видає книжку в рік, а в молоді роки – ще більше. Інша можлива причина – його твори видають у мʼяких палітурках, наче тільки несмак можна знайти в цьому форматі. Але це не так. Це просто формат, який популяризує читання: невеликі за розміром і дуже дешеві. Що ще треба для читачів?

Але я продовжую любити його книжки. Усе, що я в нього читала було захопливе, що ранні роботи, що пізні. Останнє, що я в нього читала це роман “Інститут”. І я в захваті. Стівену Кінгу добре вдаються твори, в яких головні герої – діти. Просто смакота!

Продовжувати читання Інститут – Стівен Кінг, 2019

Полум’яний бог – Ребекка Кван, 2020

Rin had spent so long hating how she felt when she burned, hating her fire and her god. Not anymore. (c)

Отже, заключна частина циклу “Макова війна” вийшла під назвою The Burning God (на той час, коли я її читала, українського перекладу ще не було). Відгуки на першу частину можна знайти тут, а на другу – тут. І заключна частина мені сподобалась найменше. Але я рада, що завершила трилогію і можу нарешті взятися за “Гіперіона” Дена Сіммонса)

Рін після зради Неджа вирішила повернутися до рідної провінції, де й очолила армію зі звичайних людей, які захотіли долучитися до неї. В цей раз вони вже проти Республіки, а точніше, що від неї залишилось. Країна розділена на Північну республіку та Південну коаліцію. Північну республіку очолює сімʼя Їнь, які обʼєдналися з гесперцями. Південна ж коаліція керується Рін та Кітаєм.
Рін стикається з браком досвіду у військовій справі, нестачі продовольства, економічними та логістичними проблемами. Тож вона шукає союзників, які можуть допомогти. І вона їх знаходить. А разом з ними ще більші проблеми.

Продовжувати читання Полум’яний бог – Ребекка Кван, 2020

Про жінок і сіль – Ґабріела Ґарсіа, 2021

Слабкість. Ні, ми – сила. (с)

Я дуже люблю ютюб канал “Палає”, який ведуть чудові та харизматичні Емма Антонюк та Яна Брензей. На цьому каналі є багато класних інтервʼю, цікаві та корисні обговорення актуальних соціальних проблем. Але це не все! Щомісяця дівчата проводять книжний клуб “Вовчиці”. У цьому місяці вони обрали книгу “Про жінок і сіль” (Of Women and Salt) американської письменниці Ґабріели Ґарсії. І мені вона дуже сподобалась.

Важко описати про що книжка одним абзацом. Якщо коротко, то вона про емігрантів. Хоч вона і невеличка (менше ніж 200 сторінок), але тут є декілька історичних подій різних сторіч, історії 2 родин, величезна кількість соціальних тем. Усе, що треба, щоб зацікавити сучасного читача.

Продовжувати читання Про жінок і сіль – Ґабріела Ґарсіа, 2021

The Matchmaker of Périgord by Julia Stuart, 2007

Я не раз писала, що чергую важкі книжки з легкими. Зараз же під час війни бажання читати більше легкої літератури зросло. Що зовсім не дивно, адже навантаження на психіку дуже сильне. Тому хочеться розслабитись та поринути у світ добра та любові.

Потрапити у цей світ мені допомогла книжка англійської письменниці Джулії Стюарт “The Matchmaker of Périgord”. Вже колись ця авторка рятувала мене від реальності за допомогою роману “The Pigeon Pie Mystery”, від якого я отримала величезне задоволення. Тому була впевнена, що і “Сваха з Перигору” також допоможе розрадити воєнні дні. І зовсім не помилилась.

Це історія про немолодого перукаря Гійома, який не витримав підступної конкуренції у професійній сфері. Одного дня він кардинально змінив роботу. А саме відкрив агенцію знайомств. І наплювати, що у їх маленькому селі усього 33 людини. І наплювати, що всі один одного знають. Адже усі шукають любові.

Продовжувати читання The Matchmaker of Périgord by Julia Stuart, 2007

Вибір – Едіт Іва Еґер, 2017

Свобода полягає в тому, аби прийняти все, що сталося. (с)

На початку року я провалилась в емоційну яму через війну та особисті проблеми, зв’язані з війною. Бахмут, Соледар, Дніпро, Бровари… Я зрозуміла, що не вивожу все це… Але згадала, що в перший місяць повномасштабної війни мені допомогла книжка вийти з цього зцепеніння. А саме“Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі” Віктора Франкла. Тому придбала «Вибір» (The Choice: Embrace the Possible) Едіт Іви Еґер, яку дуже рекомендували читати при саме таких симптомах як у мене. 

“Вибір” – це автобіографічна книга Едіт Еґер, у якій вона розповідає про своє життя.  У 16 років дівчина разом зі своєю сімʼєю потрапила до Аушвіцу. Лише вона та її старша сестра вижили, батьки та дідусь з бабусею померли. Після звільнення з концтабору вона починає своє життя з нуля. Але Едіт продовжує страждати від минулого. Поки не починає розуміти, що таке травма та ПТСР. Використовуючи свій досвід, вона робить висновок, що кожна людина сама творить своє життя. Бути жертвою минулого чи бути вільним від нього – це вже вибір людини:

Ми не могли контролювати найстрашніші явища нашого життя, проте ми мали владу визначати, як саме жити після травми. Вцілілі могли залишатися жертвами ще впродовж тривалого часу після того, як пригнічення припинилося, чи могли навчитися досягати успіху.

Продовжувати читання Вибір – Едіт Іва Еґер, 2017