Архів теґу: #Україна

Інтернат – Сергій Жадан, 2017

Лишається стояти й слухати, як усе довкола знищується й помирає. (c)

Роман “Інтернат” Сергія Жадана – це найсильніша з прочитаних мною книг у 2023 році. Так багато хочеться про неї розказати, але так важко підібрати слова… Мене зачарувало все: тема, сюжет, мова, атмосфера, фінал. Мабуть, у неї є недоліки, але я їх зовсім не помітила. Не хочеться йти в пафос, але це дійсно важлива книга сьогодення.

Зима 2015. Донбас. Головний герой Паша – вчитель в одній зі шкіл у прифронтовому містечку. Війна все ближче і ближче, як би Паша не намагався від неї відмахнутися. Але його небіж Артем живе в інтернаті у місті. У цьому місті вже починаються воєнні дії, тому Павло змушений поїхати за ним. Так він стикається з реальністю…

Продовжувати читання Інтернат – Сергій Жадан, 2017

Мисливці за щастям – Валерій Пузік, 2024

У графі «Віросповідання» він написав: ЗСУ.(с)

Якщо чесно, я не читала Валерія Пузіка раніше. Хоча його “З любов’ю — тато!” уже придбана і чекає свого часу. Але я вирішила познайомитись з ним через його останню книгу “Мисливці за щастям”. Насправді повна її назва «Мисливці за щастям. Якщо треба буде помирати, я тебе розбуджу. Це дуже потрібна книга, це дуже актуальна книга, це дуже болюча книга.

 Моє імʼя — Валерій.
 Позивний - Фінчер, скорочено — Фінч.
 Мені тридцять шість років.
 Я командир міномета.
 Я малюю картини, пишу прозу.
 Я український військовий, і ми перебуваємо в Херсонській області.
 До Каховської ГЕС близько двох десятків кілометрів.
 Надворі березень дві тисячі двадцять третього року. Це другий рік після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
 Перед лицем смерті, на війні, найгірше, що може бути, — не залишити сліду на цій землі. Я так думаю.

“Мисливці за щастям” – це маленькі історії з життя автора на війні. Це невеличкі сцени або ж замальовки різних ситуацій, які йому траплялись.
Ця книжка розповідає чим живуть наші захисники на війні: їх рутину, їх розмови, їх побут, їх думки, їх страхи, їх надії. Саме тому вона важлива, щоб краще розуміти, як там. А там важко, а там страшно. І це треба розуміти. Розуміти, що вони платять за наше з вами життя своїми життями, мріями, побратимами, здоровʼям. За що їм велика вдячність!

Продовжувати читання Мисливці за щастям – Валерій Пузік, 2024

Польові дослідження з українського сексу – Оксана Забужко, 1996

раби не повинні родити дітей. (с)

Це перша книга, на яку буде 2 відгуки. Оксану Забужко і її роман “Польові дослідження з українського сексу” я читала у 2020 році. І ось вирішила перечитати, бо впевнена, що багато чого пропустила, коли читала перший раз. Так і сталося. У цей раз було легше, цікавіше і зрозуміліше.

Ось мій перший відгук. До речі, я майже з усім згодна і зараз. Тому раджу його прочитати, адже до нього я додам просто декілька моментів.

У цей раз дійсно було легше сприймати стиль авторки. Прочитавши вже декілька книг, передивившись купу інтервʼю, ти вже готовий до цих кілометрових речень. Ти навіть чекаєш їх, кайфуєш від них, бо ти чуєш саму Забужко. Але, як писала молода Я, треба уловити ритм книги. Треба відчути її, і тоді текст сам відкриється.

Продовжувати читання Польові дослідження з українського сексу – Оксана Забужко, 1996

Катананхе – Софії Андрухович, 2024


Нам потрібне пророцтво(c)

Коли я прочитала “Катананхе” Софії Андрухович, мене переповнювали емоції, а не думки. І я рада, що відклала цю книгу. Усі ці дні я продовжувала думати про неї, шукати підтексти, роздумувати про міф і відсилки до нього.

Мені важко писати відгук на цей роман, адже важко пояснити, про що він, який він, для кого. Пішла почитала відгуки інших, як професійних критиків, так і звичайних читачів. І вони ще більше мене заплутали. Все, що я зрозуміла, що кожен бачить своє – і хз від чого це залежить: чи від внутрішньої свободи, чи дозволеної сексуальності, чи начитаності.

Коли я передивлялась свої стікери, виділені цитати чи сцени, які зачепили або навпаки не зрозуміла – то усвідомила, що роман став ще глибшим, ще обʼємнішим, ще крутішим. І що саме цікаве, що майже всі стікери з питаннями відпали, бо я таки знайшла відповіді. Правда, зʼявились і нові)))

Продовжувати читання Катананхе – Софії Андрухович, 2024

Подорож ученого доктора Леонардо…. – Майк Йогансен, 1928

Альчесто! Чого ти шукаєш у пережитих, минулих очеретах? Перед нами далекі озера! (с)

У мене були великі сподівання на книгу «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію» Майка Йогансена. Але буквально з перших сторінок я зрозуміла, що, на жаль, метчу не буде.

Знаєте, прочитав книгу, де я мало, що зрозуміла, я думала, що подивлюсь відео експертів, почитає рецензію, і таки розберусь у ній. Але зрозуміла, що я не хочу це робити. Я хочу залишити у своїй голові цю абсурдну, оригінальну,  мозковибухову книгу, як вона є.
Тому не очікуйте хоч якогось розбору. Це просто будуть мої враження від Майка Йогансена.

Продовжувати читання Подорож ученого доктора Леонардо…. – Майк Йогансен, 1928