Архів категорії: Сучасна література

Те, що видно звідси – Маріана Лекі, 2017

Відгуки, Сучасна література, , , ,

Вам потрібно впустити більше світу. (с)

У мене були великі очікування від книги “Те, що видно звідси” німецької письменниці Маріани Лекі. Всі відгуки, які я чула про неї – це “тепла, майстерна, чудова”.
Після “Освіченої” Тари Вестовер та  “Гамнета” Меґґі О’Фаррелл саме це я і потребувала. А саме загорнутися в щось тепле та затишне. Тому я і взялась за цей роман. Але все пішло не за планом.
Не знаю, чи це зі мною щось не так, чи з  книжкою. Є в мене теорія, що я зараз настільки в емоційній ямі після попередніх книжок, що навіть цей твір не зміг з неї дістати. (Але, якщо чесно, то я сама в неї не вірю.)
Тобто я не отримала те, що очікувала – читай сама дура, але дійсно книга здалась мені доволі нудною.

Буду писати відгук по частинам, на які поділена книга, тому будуть спойлери (я попереджу). Бо кожна з них викликала доволі різні емоції.

Продовжувати читання Те, що видно звідси – Маріана Лекі, 2017 →

Дівчата зрізають коси – Євгенія Подобна, 2018

Відгуки, Сучасна література, , ,

Дівчата зрізають коси
І туго шнурують берці,
Їм щастя приснилось, здалося.
Кровить забинтоване серце.
(с) Олена Задорожна

Беручи до рук книгу “Дівчата зрізають коси: Книга спогадів / російсько–українська війна” Євгенії Подобної, я готувала себе, що вона буде на кшталт “У війни не жіноче обличчя” Світлани Алексієвич. І так, і ні. Це також інтервʼю дівчат*, які розповідають про власний досвід перебування на війні. Але ця книжка, по-перше, рідніша, бо своя. А по-друге, вона світліша. Вона дає якусь надію, попри біль та страх.

*буду використовувати слово дівчата, щоб не плутатись між дівчатами чи жінками, адже саме так називається книга.

Анотація до книги:

Книга “Дівчата зрізають коси”- це спогади 25 жінок-воячок, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 рр. як стрілки, кулеметниці, медики, мінометниці, снайперки та ін. 

У спогадах йдеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій.

Ці історії було записано з листопада 2017 до липня 2018 року воєнною кореспонденткою Євгенією Подобною.

Збірник спогадів “Дівчата зрізають коси” підготовлено в рамках проекту Українського інституту національної пам’яті “Усна історія АТО”.

Продовжувати читання Дівчата зрізають коси – Євгенія Подобна, 2018 →

Повітряна й тривожна книжка – Ірина Славінська, 2023

Відгуки, Сучасна література, , ,

Сидячи за ноутбуком, клацаючи клавіатурою, збираючи докупи слова історії, що струменить крізь мене… (с)

Але що таке справжня війна? (с)

Про Ірину Славінську я дізналась через статі на тему сексизму на порталі Повага. Потім вже читала її на Суспільному та інших медіа. Чула гарні відгуки на її книжки #майже_доросла та Невже доросла, але руки так і не дійшли їх почитати.
В книжковому клубі Літосвіти (який я дуже раджу) обрали її книгу “Повітряна й тривожна книжка” – тож це була чудова нагода почати знайомство з Іриною Славінською як з письменницею, а не журналісткою. І мені сподобалось це знайомство)

Про що ця книга? Це рефлексії авторки під час повномасштабного вторгнення російської армії. Вона пише про те, що багато українок (так, саме українок) пережили протягом першого року. Ірина описує як змінилось її життя. Як підбори змінила на кросівки. Як живеться без світла та гарячої води. Які є укриття і що завжди є в її рюкзаку. Або ж роздуми про українську літературу чи Едіпа.

Продовжувати читання Повітряна й тривожна книжка – Ірина Славінська, 2023 →

За спиною – Гаська Шиян, 2019

Відгуки, Сучасна література, , ,


Таке відчуття, що довкола мене у якомусь абсурдному, ксенофобському і гомофобському хрестовому поході туди-сюди носять вишиту хоругву лицемірства. Ні в чому не сприймаючи іншого погляду, іншого ракурсу, іншого бекґраунду, (с)

Неодноразово чула про роман “За спиною” Гаськи Шиян. До того ж лише гарні відгуки. Але після прочитання його, коли заглибилася у відгуки та рецензії побачила велику кількість гейту, що на книгу, що на авторку. Особисто мене ця книга зачепила і вразила. Я розумію, чому вона викликала такий резонанс в суспільстві. Але мені вона однозначно сподобалась.

Я очікувала щось в стилі «Доці», а отримала «Записки українського самашедшого» на сучасний лад. Це також якийсь зріз суспільства у Львові під час військових дій на сході України (АТО). Тільки тут менше новин, а саме дух того часу. 

Насправді, тут сюжету відсотків 20, а решта 80 – це рефлексії та роздуми героїні. Це спостереження за суспільство: якимись ситуативними сценами або ж стереотипними судженнями. 

 Продовжувати читання За спиною – Гаська Шиян, 2019 →

Жовтолика – Ребекка Кван, 2023

Відгуки, Сучасна література, , , ,

Але письменництво — таки весь світ. (с)

Я ненавиджу фрази на кшталт “це не на часі”, “у нас війна, а ви ….”, “у нас є важливіші проблеми, ніж ваші…”.  Але в цей раз із романом “Жовтолика” (Yellowface) Ребекки Кван я відчувала щось схоже. Нижче поясню чому (або ні).

Джуніпер – письменниця, але посередня. Її ж подруга Атена Лю – рокстар у літературі. Одного вечора Атена вмирає прямо на очах у героїні. І якось так трапилось (мабуть, просто якось зачепилось): вона краде рукопис із новим романом подруги. Джуніпер “Причесує” його, додає отсєбятіни і видає під своїм імʼям. Він стає бестселером. І тут починається справжнє медійне життя героїні: гроші, визнання, фанати, хейтери, хейтери, звинувачування, хейтери, параноя…

Звучить цікаво і захопливо? Так! Ні! Не знаю! Не знаю чому, але ця книга не викликала у мене майже жодної емоції. Наче було і цікаво, але думок у голові – жодних.
Можливо, мені ця книга не зайшла, бо українці зараз намагаються просто вижити. І проблеми маргінальних груп у США мене мало торкають. Як і питання етики: хто про що має право писати, а хто ні. Так, я обезцінюю їхні проблеми, і я не права. Просто на цей момент мене хвилюють інші речі.

Продовжувати читання Жовтолика – Ребекка Кван, 2023 →