Tag Archives: #рекомендую

Кращі книги 2022

Чесно кажучи, в мене немає сил підбивати підсумки чи писати якісь банальні речі. Але в той самий час не можу цього не зробити.
Якщо 2021 рік був важкий особисто для мене, то 2022 рік був важкий для всіх українців. Цей рік змінив багатьох людей, і мене в тому числі.

За цей рік я прочитала лише 80 книжок. Дивлячись на умови, в яких я читала: а це в підвалах, комірках, під свічками, під вибухами, в лікарнях та в дорозі, то все-таки краще сказати не лише, а аж 80 книжок. З них 17 аудіокнижок, 12 англійською мовою та 28 книжок українських письменників та письменниць.

І як завжди список найкращих творів, які мене вразили у 2022 році:

Continue reading Кращі книги 2022

Де ж ти дівся, світе мій прекрасний? – Саллі Руні, 2021

…хай куди я поїду, а ти зі мною, і він зі мною, і поки ви обоє живете, світ для мене прекрасний. (с)

Книжки ірландської письменниці Саллі Руні (“Нормальні люди” та “Розмови з друзями”) асоціюються у мене з меланхолією. Вони викликають якийсь сум, тугу та відчуття самотності. Усі герої нещасні, депресивні, в пошуках чогось: сенсу, щастя, кохання, себе. І виникає відчуття, що вони нещасні не через якісь обставини чи вони щось пережили, а наче самі по собі. Розумні, чутливі, молоді люди, які можуть обговорювати марксизм, мистецтво та соціальні проблеми, але не можуть дати собі ради. Вони наче не належать цьому світові, тому ось це безосяжне відчуття самотності.

Новий роман авторки “Де ж ти дівся, світе мій прекрасний?” (Beautiful World, Where Are You) не став винятком. У ньому наявні все ті ж герої: розумні, молоді люди, які дуже нещасні. Тому ця книжка викликала знайомий вир емоцій: сум, жаль, зацікавленість, тугу, а також злість, безвихідь та роздратування. Але кінець приніс полегшення, навіть промінець малесенького щастя. І знову ж, як і попередні твори Саллі Руні.

Continue reading Де ж ти дівся, світе мій прекрасний? – Саллі Руні, 2021

Пусть танцуют белые медведи – Ульф Старк, 2008

“Нам о стольком надо было помолчать” (с)

Меня чем-то манит скандинавская литература. Пусть она немного холодная, немного необычная, но такая жизненная и цепляющая. Особенное место у меня в сердце занимают их детские книги – они по-своему очень милые и весьма колоритны.

Шведский писатель Ульф Старк – идеальный представитель этих книг. Его повести “Чудаки и зануды”, “Умеешь ли ты свистеть, Йоханна?”, “Сикстен” давно очаровали меня и красуются в списке “любимое”. Вот к ним добавилась ещё одна книга “Пусть танцуют белые медведи”.

Continue reading Пусть танцуют белые медведи – Ульф Старк, 2008

Лучшие книги 2021

2021 год был для меня очень тяжелым, но книги всё также занимают огромное место в моём сердечке! Несмотря на сложности, я прочитала 105 книг (11 было на английском языке) со средней оценкой 3,95. Всё больше и больше я слушала аудиокниги – 35 книг (звучит довольно много!), но продолжаю не доверять им и слушаю только детективы или какие-то легкие книги, не боясь что-то пропустить.
Это список лучших книг за 2021 год:

Continue reading Лучшие книги 2021

Узорчатая парча – Тэру Миямото, 1982


Прошлое – это всего лишь прошлое. (с)

Моя первая книга японского автора (не считая Харуки Мураками) была “Узорчатая парча” Тэру Миямото. И это была любовь с первого взгляда. Я сразу влюбилась в эту книгу, с самой первой строчки… Такой легкий, но какой-то японский стиль повествования зацепил мою циничную душу и долго еще не отпускал. Самое первое письмо (первая глава) было такое спокойное, но в то же время такое чувственное… И эта атмосфера была сохранена до последней строчки. С этими лаконичными описаниями природы, но такими живыми… Так же как и сам сюжет романа, он меня затронул и заинтриговал. Тем более, что роман написан в эпистолярном жанре, который я очень люблю (ну люблю я читать чужие письма;))

В книге мы видим переписку бывших мужа и жены, которые случайно встретились через много лет после их развода. Так как жена уже долгие годы не могла понять причины их расставания, то она решила написать ему письмо…. И так письмо за письмом мы узнаем о их прошлом и о их теперешнем… Но события прошедшие не отпускают их и тянут назад, не давая жить в настоящем…

Continue reading Узорчатая парча – Тэру Миямото, 1982