Архів теґу: #рекомендую

Кращі книги 2023

Цей рік був більш продуктивним, ніж минулий. Я б сказала, що 2023 став роком української літератури, бо зі 100 книжок, що я прочитала – 63 українських авторів та авторок. Аудіокнижок було лише 11, non-fiction – 18 (додалось багато книг про історію), англійською мовою прочитано 13 книг. Not bad!

І як завжди список кращих книг 2023 року:

Продовжувати читання Кращі книги 2023

Вернон Господь Літтл – ДіБіСі П’єр, 2003

Ну що це за життя таке? Срань, а не життя. (с)

Чому?!? Чому так важко писати відгуки на книжки, які сподобались?!? Ось я прочитала охуєнний роман “Вернон Господь Літтл” (Vernon God Little) австралійського письменника  ДіБіСі П’єра, а в голові все, що є це “піздато”. Все! Ну чому так?
В принципі, ось це “піздато” також відгук, але все-таки хочеться так описати роман, щоб ви пішли і купили його. Це дебютний роман автора і він одразу за нього отримав Букера. Бо він того реально вартий.

Якщо вас покоробили мати, то ця книга точно не для вас. Адже розповідь ведеться від 15-річного хлопця Вернона, якого звинувачують у співучасті масшутінга його класу, де загинуло 16 людей. Певна річ, він не буде використовувати фрази на кшталт “ой лишенько” чи “в мене неприємності”. О ні! Він скаже як раз “блять” та “мені пизда”. Як і звичайний пересічний підліток, якого чмирять однолітки, у якого немає батька, мати якого думає лише про новий холодильник і хоч якогось чулувіка в домі та найкращий друг якого, виніс собі мізки.

Продовжувати читання Вернон Господь Літтл – ДіБіСі П’єр, 2003

Захар Беркут – Іван Франко, 1883

Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто. (с)

Інша книга, яка мене вразила актуальністю – це “Захар Беркут” Івана Франка. Чесно кажучи, я не впевнена, що мені є що розповісти про неї, але все одно хочу поділитися. Я її читала в школі і вона пройшла повз мене, що дивно, адже зараз я її проковтнула за один день. Це захоплива історична повість, від якої було просто не відірватися.

Невеличке село Тухля в Карпатах живе миром та злагодою. Якщо є якісь розбіжності чи проблеми, то все вирішується на загальній раді, яка складається зі старійшин та звичайних селян. Один з самих поважних старійшин Захар Беркут. Він мудрий, досвідчений, усі його слухають та з ним радяться.
Але ці землі князь Данило дарує боярину Тугару Вовку. Цей боярин вирубує ліси, паплюжить природу, не шануючи місцевих, їх звичаї та устої. Тож між тухольцями та Вовком починається відкритий конфлікт. Але перед громадою виникає ще більша небезпека – монголо-татарське нашестя.

Продовжувати читання Захар Беркут – Іван Франко, 1883

Амадока – Софія Андрухович, 2020


Всі мої слова мають сенс, ти тільки слухай уважно. Я розповідаю тобі твою історію(с)
Я, виявляється, виникаю з пам’яти, а не з заплідненої яйцеклітини. (c)

Я все своє життя говорила російською мовою. А як інакше: мама – росіянка, російськомовне місто, літні канікули у бабусі в росії.  І чесно кажучи, мовне питання взагалі не повставало. Але в той самий час я завжди була проти російської мови як другої державної (ця теза мене навіть обурювала! “у нас є українська, навіщо друга?!? це не росія!”) і що моя дитина буде говорити тільки українською (як це жило в мені – не знаю).
Після Революції гідності почала потрохи думати про самоідентифікацію, мовне питання, впливу росії на нашу країну, історію України. Але на жаль я знайшла швидкі відповіді, тому поверхневі та часто неправдиві.

До чого це я: роман “Амадока” Софії Андрухович змінив мене (якби пафосно це не звучало). Він змусив мене знову поставити ті самі питання, порефлексувати на ці теми і знайти зовсім інші відповіді. Книга розповіла мені про Розстріляне відродження. А вже знаючи, що близько 30 тисяч українських митців було знищено радянським союзом в 30-х роках, то ніяких сумнівів чи виправдань просто не може існувати. Саме “Амадока” відкрила для мене українську літературу та початок формування української свідомої самоідентифікації.

Продовжувати читання Амадока – Софія Андрухович, 2020

Ліки від кохання – Ірвін Ялом, 1989

Ірвін Ялом – відомий американський психіатр та психотерапевт. Він працює (чи працював) в екзистенційній психології. Крім професійної роботи, він ще встиг написати багато книжок, деякі з них навіть художні. Я чула багато класних відгуків на його твори, як від звичайних людей, так і від самих психологів. Саме тому у мене зʼявилося бажання його почитати.

У мене є відгук на книгу “Питання життя і смерті” Ірвіна Ялома, яку він написав разом зі своєю дружиною Мерлін Ялом. Але перша  книга, яку я прочитала в автора – “Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта” (Love’s Executioner and Other Tales of Psychotherapy). Це збірка з реальних історій деяких пацієнтів. Вона написана для майбутніх психологів*. Але її можуть читати усі. Адже Ялом не нагромаджує текст термінологією, діагнозами чи професійною лексикою. Він використовує просту мову зі зрозумілими словами та знайомими для багатьох проблемами.

Продовжувати читання Ліки від кохання – Ірвін Ялом, 1989